А |
---|
Абсолютно збіжний інтеграл
- інтеграл, модуль якого збігається.
|
Абсциса
- число, яке визначає положення деякої точки на площині або у просторі відносно осі X у прямокутній системі координат.
|
Алгебра
- розділ математики, що вивчає властивості дій над різноманітними величинами і розв’язки рівнянь, пов’язаних з цими діями.
|
Алгебраїчна залежність
- залежність, яка може бути виражена за допомогою алгебраїчного виразу.
|
Алгебраїчний вираз
- математичний вираз, який складається з чисел, змінних, їх степенів і знаків математичних дій.
|
Алгебрагічний дріб
- дріб, у якому чисельник і знаменик - многочлени.
|
Аргумент
- незмінна величина.
|
Арифметика
- наука, що вивчає дії над цілими числами, вчить розв’язувати задачі, які зводяться до додавання, віднімання, множення і ділення цих чисел.
|
Арифметична послідовність
- послідовність чисел (членів прогресії), кожне з яких, починаючи з другого, виходить з попереднього додаванням до нього постійного числа d.
|
Арифметичний квадратний корінь із числа а
- невід’ємне число, квадрат якого дорівнює а.
|
Арифметичний корінь
- невід'ємне значення кореня парного або непарного степеня з невід'ємного числа.
|
Арккосинус числа
- число з проміжку [0; π] косинус якого дорівнює a, і позначається arccos a.
|
Арккотангенс числа
- число з проміжку (0; π), котангенс якого дорівнює а.
|
Арксинус числа |
Арктангенс числа |
Асимптота
- пряма, яка не має жодної спільної точки з певною кривою, що необмежено наближається до цієї прямої.
|
Б |
---|
Біквадратне рівняння
- окремий випадок рівняння четвертого степеня, в якому відсутні непарні степені.
|
Біном
- сума чи різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен.
|
Біном Ньютона
- формула, за допомогою якої довільний двочлен підносять до натурального степеня.
|
Безумовна нерівність
- нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність.
|
Буквений вираз
- запис, у якому числа і букви з’єднано знаками дій.
|
В |
---|
Від'ємник
- число, яке віднімають.
|
Віднімання
- зменшення числа на декілька одиниць.
|
Віднімання
- дія, протилежна до дії додавання.
|
Відношення
- результат ділення однієї величини на іншу.
|
Відповідь
- результат розв'язання математичної задачі.
|
Відсоток
- соту частина будь-якої величини або числа.
|
Вірогідна подія
- подія, що може відбутися з достатньою мірою ймовірності.
|
Вітка функції
- частина графіка функції, з певними властивостями, що може розглядатися окремо.
|
Введення параметра
- математична дія, що супроводжується появою нової змінної.
|
Величина
- спільна властивість об'єктів певного класу.
|
Взаємно незалежні випробування
випробування, у яких імовірність результату кожного з них не залежить від того, які результати має чи матиме решта випробувань.
|
Взаємно обернені числа
- числа, які в добутку дають одиницю.
|
Взаємно прості числа
- числа, які не мають спільних дільників, окрім одиниці.
|
Вибіркове значення
- значення, яке отримали, здійснюючи вибірку.
|
Виділяти повний квадрат
- представляти тричлен у вигляді суми квадрата двочлена та числа.
|
Визначений інтеграл
- інтеграл, границі якого задані.
|
Винесення за дужки
- використання розподільної властивості множення у вигляді a(b+c).
|
Випадкова подія
- подія, що може відбутися, а може не відбутися.
|
Випробування
- умови, за яких відбувається (чи не відбувається) подія.
|
Випробування
- перевірка властивостей, якостей.
|
Г |
---|
Геометрична послідовність
- послідовність відмінних від 0 чисел, кожний член якої, починаючи з другого, дорівнює попередньому члену, помноженому на одне й те саме число.
|
Градусна міра
- міра вимірювання кутів, один градус складає 1/360 від повного центрального кута.
|
Границя функції
- значення, якого набуває функція, коли її аргумент наближається до певної точки.
|
Граничне значення
- значення функції, коли аргумент приймає межове значення.
|
Графік
- зображення за допомогою ліній різних залежностей.
|
Графік рівняння із двома змінними
- множину точок координатної площини, координати яких є розв’язками цього рівняння.
|
Графік функції
- всі ті точки координатної площини, координати якої зодовільняють равнянню функції.
|
Д |
---|
Дійсні числа
- раціональні та ірраціональні числа.
|
Ділене
- число, яке ділять.
|
Ділення
- дія, за допомогою якої знаходять один із множників за відомими добутком та другим множником.
|
Ділення з остачею
- випадок ділення, коли ділене не є кратне дільникові.
|
Дільник
- число, на яке ділять.
|
Двійковий логарифм
- логарифм з основою 2.
|
Десятковий дріб
- дріб, знаменник якого є ціла міра числа 10.
|
Десятковий логарифм
- логарифм з основою 10.
|
Дискримінант алгебрагічного виразу
- вираз, складений із коефіцієнтів рівняння, який дорівнює 0 тоді й лише тоді, коли серед коренів цього рівняння є однакові.
|
Дискримінант квадратного рівняння |
Диференціал
- довільний приріст незалежної змінної величини.
|
Диференціювання
- дія знаходження похідної або диференціала.
|
Добування кореня
- знаходження кореня якого-небудь числа.
|
Добуток
- результат дії множення.
|
Додавання
- збільшення натурального числа на декілька одиниць.
|
Доданки
- числа, які додають.
|
Дріб
- частка двох чисел.
|
Дробово-раціональна функція
- функція, рівняння якої — дріб, а чисельник і знаменник — многочлени.
|
Друга похідна
- функція, що є результатом двох послідовних операцій диференціювання даної функції.
|
Е |
---|
Екстремальне значення
- значення, яке відповідає екстремуму (функції).
|
Екстремум
- найбільше та найменше значення функції.
|
З |
---|
Задання функції
- способи, за якими можна однозначно відокремити одну функцію від інших.
|
Заміна змінної
- операція, результатом якої є математичний вираз з іншою змінною, еквівалентний даному.
|
Заміна змінної
- операція, результатом якої є математичний вираз з іншою змінною, еквівалентний даному.
|
Зведене квадратне рівняння
- квадратне рівняння, у якого перший коефіцієнт дорівнює числу 1.
|
Зведення до канонічного вигляду
- операція, яка дозволяє записати рівняння в канонічному вигляді.
|
Зведення дробів до спільного знаменника
- операція, яка при додаванні та відніманні звичаиних дробів дозволяє записати їх з однаковим знаменником.
|
Зведення подібних членів
- спрощення многочлена, коли алгебрагічна сума подібних членів замінюється одним членом.
|
Звичайний дріб
- дріб, чисельник і знаменник якого є натуральними числами
|
Згрупувати
- збирати в групу, розподіляти за групами.
|
Зміна порядку інтегрування
- операція, результатом якої є зміна порядку слідування інтегралів.
|
Змішаний періодичний дріб
- дріб, у якого період починається не відразу після коми.
|
Зменшуване
- число, від якого віднімають.
|
Знаменник
- показує, на скільки рівних частин поділили цілу величину.
|
Знаменник геометричної прогресії
- стале для даної послідовності число q.
|
Значення функції
- значення залежної змінної при певному значенні аргумента.
|
Зростаюча прогресія
- прогресія, кожний наступний член якої більше попереднього.
|
І |
---|
Інтеграл
- ціла величина як сума її ж нескінченно малих частин.
|
Інтегрованість
- властивість функції, коли її можна проінтегрувати.
|
Інтервал інтегрування
- проміжок, на якому ведеться інтегрування.
|
Інтервал збіжності
- проміжок, на якому збігається послідовність, інтеграл та ін.
|
Інтервал неперервності
- проміжок, на якому функція залишається неперервною.
|
Ірраціональні числа |
Ірраціональна нерівність
- нерівність, що містить змінну під знаком кореня.
|
Ірраціональна функція
- функція, у якої аргумент знаходиться під знаком радикала (кореня).
|
Ірраціональне рівняння
- рівняння, що містить змінну під знаком кореня (радикала).
|
Й |
---|
Ймовірність
- характеристика величини, яка виражає кількісну оцінку можливості появи випадкової події.
|
К |
---|
Квадрат різниці двох виразів
- квадрату першого виразу мінус подвоєний добуток першого і другого виразів плюс квадрат другого виразу.
|
Квадрат суми двох виразів
- квадрат першого виразу плюс подвоєний добуток першого і другого виразів плюс квадрат другого виразу.
|
Квадратична нерівність
- нерівність, в яку змінна входить в другому степені (в квадраті).
|
Квадратична функція
- многочлен другого степеня виду у=ах2+bх+с.
|
Квадратний корінь
- корінь другого степеня.
|
Квадратний корінь із числа а
- число, квадрат якого дорівнює а.
|
Квадратний тричлен |
Коефіцієнт одночлена
- числовий множник одночлена стандартного вигляду.
|
Комбінаторика
- розділ математики, який вивчає сполуки довільних предметів, елементів.
|
Комбінація
- сполучення, поєднання або розташування чого-небудь (однорідного) у певному порядку.
|
Комбінація з n елементів по m елементів
- будь-яка підмножина з m елементів даної множини, яка містить n елементів.
|
Корінь n-го степеня з числа а
- число, n-й степінь якого дорівнює α.
|
Корінь дійсний
- корінь, значення якого є число дійсне.
|
Корінь квадратного тричлена
- значення змінної, при якому значення цього тричлена дорівнює нулю.
|
Косинус числа
- абсциса точки Рα, утвореної поворотом точки Р0(1;0) навколо початку координат на кут α радіан.
|
Котангенс числа
- відношення косинуса числа α до його синуса.
|
Криволінійна трапеція
- фігура, яка знизу обмежена віссю абсцис, зліва прямою х = а, справа прямою х = Ь, а зверху графіком функції.
|
Кубічний корінь
- корінь третього степеня.
|
Л |
---|
Лінійка логарифмічна
- лінійка, за допомогою якої можна визначити значення десяткового логарифму.
|
Лінійна залежність
- залежність, яка може бути виражена за допомогою лінійної функції.
|
Лінійна нерівність
- нерівність, в яку змінна входить в першому степені.
|
Лінійна функція
- функція виду y=kx+b, де k і b – дійсні числа.
|
Лінійне рівняння
- рівняння, яке містить змінні лише в першому степені.
|
Лінійне рівняння із двома змінними
- рівняння виду ах+bу=с, де х і у – змінні, а, b, с – числа.
|
Лінія котангенсів
- лінія, на якій розташовані всі значення котангенсу довільних кутів.
|
Лінія тангенсів
- лінія, на якій розташовані всі значення тангенсу довільних кутів.
|
Логарифм
- показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число.
|
Логарифмічні формули
- формули, які виражають властивості логарифмів.
|
Логарифмічна нерівність
- нерівність, в яку змінна входить під знаком логарифма.
|
Логарифмічна таблиця
- таблиця значень логарифма за значенням логарифмічного виразу.
|
Логарифмічна тотожність
- тотожність, що містить логарифми функції.
|
Логарифмічне рівняння
- рівняння, до складу якого входить змінна під знаком логарифма.
|
Логарифмувати
- знаходити логарифм числа.
|
М |
---|
Мішані числа
- числа, які мають цілу частину і дробову частину, яка є звичайним дробом.
|
Максимальне значення
- значення, яке є найбільшим.
|
Масштаб
- відношення величини довжин зображення (на карті, кресленику тощо) до величини довжин самого зображуваного предмета.
|
Математика
- наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу.
|
Математика
- це наука про кількісні співвідношення, структури, форми та перетворення. Початково вона використовувалася для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об’єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій.
|
Математична статистика
- розділ математики, присвячений математичним методам систематизації, обробки та дослідження статистичних даних.
|
Медіана
- середнє арифметичне двох чисел, що стоять посередині.
|
Медіана вибірки
- це число, яке ділить навпіл упорядковану сукупність усіх значень вибірки, тобто середня величина змінюваної ознаки, яка містить в середині ряду, розміщеного в порядку зростання або спадання ознаки.
|
Межі інтеграла
- кінці проміжку, на якому ведеться інтегрування.
|
Межове значення
- значення, яке приймає функція на границі.
|
Метод інтегрування
- набір прийомів, який дозволяє виконати інтегрування.
|
Многочлен
- алгебрагічна сума кількох одночленів.
|
Множення
- випадок додавання, у якому знаходять суму певної кількості однакових доданків.
|
Множники
- числа, які перемножають.
|
Мода
- вимірювання центральної тенденції розподілу значень.
|
Модуль
- відстань від початку відліку до точки, яка зображує число на координатній прямій.
|
Модуль величини
- абсолютне значення.
|
Н |
---|
Наближене значення
- значення, яке не є точним.
|
Наближене значення даного числа
- дане число заміняємо на інше число, близьке за значенням до даного.
|
Наближений корінь
- корінь, який має наближене значення.
|
Найімовірніше значення
- значення, яке відбувається з найбільшою ймовірністю.
|
Найменше значення
- значення, яке є найменшим, мінімальним.
|
Натуральні числа
- це числа, що використовуються для лічби: 1,2,3…n,…
|
Натуральний логарифм
- логарифм з основою е.
|
Невизначений інтеграл
- інтеграл, границі якого не задані. Те саме, що первісна.
|
Незалежне випробування
- випробування, результат якого не залежить від попереднього та наступного.
|
Неможлива подія
- подія, що не може відбутися.
|
Неповна частка
- число, яке показує, скільки разів дільник вміщується в діленому.
|
Неповне квадратне рівняння
- квадратне рівняння, у якого хоча б один з коефіцієнтів – b або с – дорівнює нулю.
|
Неправильний дріб
- звичайний дріб, чисельник якого більший за знаменник або дорівнює знаменнику.
|
Неправильний дріб
- сума цілої і дробової частини.
|
Нерівність зі змінною
- два вирази зі змінною (невідомим), між якими стоїть один зі знаків нерівності: > (більше), < (менше), ≥ (більше або дорівнює; не менше); ≤ (менше або дорівнює; не більше).
|
Нескінченна прогресія
- прогресія, яка має нескінченне число членів.
|
Нескінченне значення
- значення, яке немає обмежень.
|
Нескінченний періодичний десятковий дріб
- десятковий дріб, у якому нескінченно повторюється певна група цифр.
|
Нескінченно спадна геометрична прогресія
- нескінченна геометрична прогресія, знаменник q якої за модулем є меншим за 1, тобто |q|<1.
|
Нестрогі нерівності
- два вирази, які сполучені знаком ≥ або ≤.
|
Нулі функції
- значення аргументу, при яких функція дорівнює 0.
|
О |
---|
Обернена залежність
- залежність, за якою збільшення однієї величини призводить до зменшення іншої пропорційно (або навпаки).
|
Область визначення функції
- множина тих значень, яких може набувати х, тобто таких х, за яких формула має зміст (усі дії, указані формулою, можна виконати).
|
Область зміни функції
- множина значень функції, які вона приймає для усіх значень аргументу з області її визачення.
|
Область значень функції
- множина, що складається з усіх чисел f(x) таких, що х належить області визначення функції f.
|
Оборотна функція
- функція, яка набуває кожного свого значення в єдиній точці області визначення.
|
Одиничне коло
- коло радіуса 1 із центром у початку координат.
|
Одночлен
- добуток чисел, змінних та їх натуральних степенів, а також самі числа, змінні та їх натуральні числа.
|
Одночлен стандартного вигляду
- одночлен, який містить тільки один числовий множник, що стоїть на першому місці, і степені з різними буквеними основами.
|
Округлення числа
- наближене представлення числа в деякій системі числення за допомогою кінцевої кількості цифр.
|
Основна властивість алгебрагічного дробу
- при множенні чисельника і знаменника дробу на один і той самий алгебрагічний вираз одержуємо дріб, що дорівнює даному дробу.
|
Основна властивість дробу
- якщо чисельник і знаменник дробу помножити або поділити на одне і те саме число, відмінне від нуля, то одержимо дріб, який дорівнює даному.
|
Остача
- різниця між діленим і добутком дільника і неповної частки.
|
П |
---|
Підінтегральний вираз
- вираз, який міститься під знаком інтеграла.
|
Підкореневий вираз
- вираз, який міститься під коренем.
|
Піднесення до квадрата
- математична дія множення двох однакових множників.
|
Піднесення до степеня
- обчислення степеня.
|
Парабола
- графік квадратичної функції.
|
Параметр
- величина, що входить у математичну формулу і зберігає своє постійне значення лише за цих умов.
|
Період
- мінімальна група цифр, яка повторюється.
|
Первісна
- функція, похідна якої дорівнює даній функції, невизначений інтеграл.
|
Переставна властивість додавання
- від перестановки доданків значення суми не зміниться.
|
Перестановка з n елементів
- будь-яка впорядкована множина, яка складається з n елементів.
|
Повна група подій
- множина таких подій, коли в результаті кожного випробування обов’язково має відбутися хоча б одна з них.
|
Подібні члени многочлена
- однакові одночлени, або одночлени, запис яких у стандартному вигляді відрізняється лише коефіцієнтами.
|
Подія
- явище, про яке можна сказати, що воно відбувається або не відбувається за певних умов.
|
Показник степеня
- цифра чи літера, що вказує, до якого степеня підноситься число або вираз.
|
Показникова нерівність
- нерівність, в якій показник степеня входить як невідоме.
|
Показникова функція |
Показникова функція
- функція, де аргумент стоїть у показнику степеня.
|
Показникове рівняння
- рівняння, в якому показник степеня входить як невідоме.
|
Попарно несумісні події
- події, кожні дві з яких не можуть відбутися одночасно.
|
Порівняти два натуральних числа
- означає з’ясувати, яке з них більше, а яке – менше.
|
Порядок числа
- число n у стандартному записі числа.
|
Похідна вищого порядку
- похідна, порядок якої вище другого.
|
Похідна п-го порядку
- функція, що є результатом послідовних операцій диференціювання даної функції.
|
Похідна функції
- границя відношення приросту функції до приросту аргументу, якщо приріст аргументу прямує до нуля.
|
Правильний дріб
- звичайний дріб, чисельник якого менший від знаменника.
|
Приріст аргументу
- різниця між фіксованим і поточним значенням аргументу, збільшення аргументу.
|
Прогресія
- ряд чисел, які збільшуються або зменшуються так, що різниця або відношення між кожними двома сусідніми числами зберігає сталу величину.
|
Пропорція
- рівність двох відношень.
|
Р |
---|
Рівноможливі події
- події, кожна з яких не має ніяких переваг, щоб з’являтися частіше за іншу під час багаторазових випробувань, що проводяться за однакових умов.
|
Рівносильні рівняння
- рівняння, у яких множин розв'язків збігаються.
|
Рівносильні рівняння із двома змінними
- рівняння із двома змінними, які мають одні і ті самі розв’язки.
|
Рівносильні системи рівнянь із двома змінними
- системи рівнянь із двома змінними, які мають одні й ті самі розв’язки.
|
Рівняння
- рівнясть, яка містить невідоме.
|
Рівняння із двома змінними
- рівність, яка містить дві змінні.
|
Різниця
- результат дії віднімання.
|
Різниця арифметичної прогресії
- стале для даної послідовності число d.
|
Різниця квадратів двох виразів
- добуток різниці двох виразів і їх суми.
|
Різниця кубів двох виразів
- добуток різниці двох виразів на неповний квадрат їх суми.
|
Радіан
- центральний кут, для якого довжина відповідної дуги дорівнює довжині радіуса.
|
Радіанна міра
- міра вимірювання кутів, один радіан дорівнює близько 57°.
|
Радикал
- математичний знак на позначення дії добування кореня, а також результату цієї дії.
|
Раціональні функції
- елементарні функції, утворені в результаті скінченного числа арифметичних операцій над однією або кількома змінними і довільними сталими числами.
|
Раціональні числа |
Раціональне рівняння
- рівняння виду f(x)=g(x), якщо f(x) і g(x) – раціональні вирази.
|
Раціональний вираз
- вираз не містить ніяких інших дій, крім додавання, віднімання, множення, піднесення до натурального степеня і ділення.
|
Розв’язати нерівність з однією змінною
- знайти всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає.
|
Розв’язати рівняння
- знайти його корені або довести, що їх немає.
|
Розв’язати систему нерівностей
- знайти всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає.
|
Розв’язок нерівності з однією змінною
- значення змінної, яке перетворює нерівність на правильну числову нерівність.
|
Розв’язок рівняння
- значення змінної, при підстановці якого в рівняння одержують правильну числову рівність.
|
Розв’язок рівняння із двома змінними
- пару значень змінних, які перетворюють це рівняння на правильну числову рівність.
|
Розв’язок системи нерівностей з однією змінною
- значення змінної, при якому кожна нерівність перетворюється на правильну числову.
|
Розв’язок системи рівнянь із двома змінними
- пару значень змінних, яка перетворює кожне рівняння системи на правильну рівність.
|
Розкладання многочлена на множники
- запис многочлена у вигляді добутку многочленів.
|
Розміщення з n елементів по m елементів
- будь-яка впорядкована множина з m елементів даної множини, яка містить n елементів, де m≤n.
|
С |
---|
Середнє значення
- значеня, що усереднює всі отримані.
|
Середнє значення вибірки
- середнє арифметичне всіх її значень.
|
Синус числа
- ордината точки Рα, утвореної поворотом точки Р0(1;0) навколо початку координат на кут α радіан.
|
Синусоїда
- графік функції y=sin x.
|
Синусоїда
- хвиляста крива лінія, що графічно зображає зміни синуса залежно від зміни кута.
|
Система нерівностей із однією змінною
- декілька нерівностей з однією змінною, відносно яких поставлено завдання знайти всі спільні розв’язки.
|
Система рівнянь із двома змінними
- декілька рівнянь із двома змінними, відносно яких поставлено завдання знайти всі спільні розв’язки.
|
Скоротний дріб
- дріб, в якому чисельник і знаменник мають спільний дільник.
|
Скорочення дробу
- ділення чисельника і знаменника дробу на спільний дільник чисельника і знаменника дробу, більший за 1.
|
Спільний знаменник
- найменше спільне кратне всіх знаменників.
|
Спільний корінь
- корінь, однаковий для кількох рівнянь.
|
Спадна прогресія
- прогресія, кожний наступний член якої менше попереднього.
|
Сполучна властивість додавання
- щоб до суми двох чисел додати третє число, можна до першого числа додати суму другого і третього чисел.
|
Сприятлива гра
- гра, результати якої сприяють гравцю.
|
Сприятлива подія
- подія, яка позитивно впливає на що-не-будь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось.
|
Стандартний вигляд многочлена
- запис многочлена, усі члени якого мають стандартний вигляд і серед них немає подібних.
|
Стандартний вигляд числа |
Статистика
- наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, економіки і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою.
|
Статистичне спостереження
- це спланований, науково-організований збір масових даних про соціально-економічні явища та процеси.
|
Статистичнй ряд розподілу вибірки
- перелік варіант і відповідних їм частот або відносних частот.
|
Степінь
- добуток кількох рівних множників.
|
Степінь довільного многочлена
- степінь тотожно рівного йому многочлена стандартного вигляду.
|
Степінь з раціональним показником |
Степінь многочлена стандартного вигляду
- найбільший зі степенів одночленів, із яких складається многочлен.
|
Степінь одночлена
- суму показників степенів усіх буквених множників, що входять до одночлена.
|
Степенева функція |
Степенева функція
- функція, де аргумент стоїть в основі степеня.
|
Сторонній корінь
- корінь, який не є розв'язком рівняння за тих чи інших умов (найчастіше тому, що значення не входить до області визначення рівняння).
|
Строгі нерівності
- два вирази, які сполучені знаком > або <.
|
Сума
- результат дії додавання.
|
Сума кубів двох виразів
- добуток суми двох виразів на неповний квадрат їх різниці.
|
Т |
---|
Таблиця множення
- таблиця, де рядки та стовпчики означають множники, а комірки таблиці містять їх добутки.
|
Табличне значення
- значення, яке може бути знайдене в таблиці.
|
Табличний інтеграл
- значення якого може бути знайдене в таблиці інтегралів.
|
Тангенс числа
- відношення синуса числа α до його косинуса.
|
Тангенсоїда
- графік функції y=tg x.
|
Тангенсоїда
- крива лінія, що графічно відображає зміни тангенса залежно від зміни кута.
|
Теорія ймовірностей
- розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ.
|
Теорія чисел
- наука про властивості цілих чисел.
|
Тригонометрія
- розділ математики, що вивчає тригонометричні функції.
|
Тригонометричні формули
- формули, які виражають співвідношення тригонометричних функцій, задають залежність функцій між собою.
|
Тригонометрична нерівність
- нерівність, що містить тригонометричні функції змінної.
|
Тригонометрична таблиця
- таблиця значень тригонометричних функцій при різних значеннях кута.
|
Тригонометрична тотожність
- тотожність, що містить тригонометричні функції.
|
Ф |
---|
Формули скороченого множення
- формули, за допомогою яких деякі дії з многочленами спрощуються.
|
Функціональна залежність
- залежність, яка може бути виражена за допомогою функції.
|
Ц |
---|
Цілі чила
- натуральні числа, їм протилежні числа і число 0.
|
Цілий вираз
- раціональний вираз, який не містить ділення на вираз зі змінною.
|
Ч |
---|
Частка
- результат ділення.
|
Чисельник
- показує, скільки таких частин узяли.
|
Числова нерівність
- якщо обидві частини нерівності – числа.
|
Числова послідовність
- математична послідовність, елементами якої є числа.
|
Числова функція
- це функція, області визначення і значень якої є підмножинами числових множин - як правило, безлічі дійсних чисел R або безлічі комплексних чисел C.
|
Чисто періодичний дріб
- дріб, у якого період починається відразу після коми.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар